Російські обстріли цивільної інфраструктури завдають шкоди й фармацевтичній галузі. У вересні під ударами опинилися великі логістичні комплекси у столиці, на Київщині та Одещині, зокрема склад провідного одеського дистриб’ютора та київський завод «Дарниця». Це спричинило тимчасові затримки в постачанні імпорту та періодичне зникнення з аптек окремих позицій, як-от гормональних засобів для щитоподібної залози (зокрема з левотироксином).

Утім, у МОЗ наголошують: критичного дефіциту медикаментів немає. Завдяки близькості до ЄС транспортні шляхи швидко перебудовуються, а для доставки залучають мобільні аптеки та «Укрпошту». Щоб знизити ризики, фармкомпанії децентралізують запаси: зберігають їх на дрібніших складах або у Європі, завозячи в Україну невеликими партіями. Подібний досвід спрощеної реєстрації та швидкого розмитнення ліків країна успішно застосувала ще на початку повномасштабної війни.

Водночас руйнування складів, ускладнена логістика, курс валют та вартість пального неминуче призведуть до зростання цін, першочергово на іноземні препарати. Експерти зазначають, що виробники намагатимуться стримувати цінові стрибки, аби лікування залишалося доступним.

Фахівці закликають громадян не створювати штучний ажіотаж і не скуповувати непотрібні медикаменти. Проте людям із хронічними захворюваннями, які потребують щоденної терапії, радять сформувати власний запас призначених ліків приблизно на 2-3 місяці.